В лесу глухом,средь старых сосен ,одинокий скит забыт
Ни кто тут милостынь не просит,ни кто с сумою не стоит
Тут тишина,покой струится,родник журчит среди камней
Приходит зверь лесной напиться живой воды ,что быть сильней
Живет монах тут одинокий,уйдя от скверны,злых людей
Покинув суету и мир жестокий,уйдя от горя и страстей!
Он стар и сед,горбат годами,и только взгляд его не тлен!
Живет он божьими делами ,а потому и нет делем!
Что золото ему земное?Что жажда власти,страсти стон?
Он выбрал божье причастие,колоколов призывный звон!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
