Я книгу Откровения читаю,
Как близок день прихода Твоего!
Мир ожидание судов Твоих пугает,
Святые чают избавленья своего.
Чем глубже погружаюсь в эти строки,
Ничтожность свою ярче ощущаю,
И пред великим Богом сердце, душу
В смирении и прахе повергаю.
Здесь завершается великий План Спасенья.
И тайны открывал Иисус Иоанну,
Чтоб мы Писанье с временем сверяя,
Не пропустили этот миг желанный.
Читаю о судах, о трубах, чашах…
Как страшно в руки впасть живого Бога,
Но церкви Божьей не грозит тревога -
Господь восхитит, и от бед избавит.
Невеста – Церковь… К ней принадлежу я,
И там на браке Агнца в небе буду,
Все зло и слезы, скорбь Земли забуду,
И петь не перестану «Аллилуйя!»
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
